ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

01025 м.Київ, вул.Володимирська,9, телефон 228-17-18
«04» 08. 2004 р. № 1-4/404

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ НАРОДНОМУ ДЕПУТАТУ УКРАЇНИ О.ТЯГНИБОКУ

Шановний Олеже Ярославовичу!

Те, що ви сказали під час виступу на мітингу біля могили командира УПА Клима Савура в Івано-Франківській області, ніколи не забудуть в Україні тому, що це сказав Народний депутат України, молода 36-річна людина гуманної професії лікар. Доречно нагадати, що Ви присягали на вірність всьому багатонаціональному народу України, що зазначено в Конституції, але, як побачила вся країна, порушили ту клятву.

До чого призводять подібні людиноненависницькі заклики, Україна добре знає з власної історії. Для прикладу Державний комітет України у справах національностей та міграції надсилає Вам копію вироку Чернівецького обласного суду, який ще в 1977 році засудив 5 виродків, які в 1941 році, прикриваючись такими ж псевдопатріотичними гаслами, замість захисту свого народу від німецько-фашистських загарбників створили банду і протягом одного тижня вбили 16 беззахисних осіб єврейської національності, в тому числі двох маленьких дітей і одне немовля. Невже ви хочете повторення подібного?

Ви образили не тільки представників єврейського та російського народів, а й всіх українців, у тому числі праведників, які ціною свого життя рятували людей інших національностей. Також Ви образили не тільки живих, а й мертвих, що для віруючої людини є особливо тяжким гріхом. Згадайте про братські могили, які розкидані по всій Україні, де поряд з українцями лежать сотні і сотні тисяч росіян, які віддали своє життя за визволення України.

Якщо ви щиро розкаялись, зробіть мужній крок, перейдіть на другу сторону Карпат, на місця масових вбивств невинних людей, зберіть масовий мітинг і скажіть: «Таке в Україні не повинно повторитися ніколи», запросіть на мітинг 2200 українців, яким Інститут героїзму і катастрофи єврейського народу присвоїв звання «Праведник світу», а також 3300 українців, яким присвоєно звання «Праведник України», і вклоніться їм, бо вони є гордістю України. Ми знаємо, що Ви людина віруюча, тому наводимо вам рядки з Послання св. апостола Павла до колосян:

«8) Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст.

9) Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками,

10) та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її,

11) де нема ані гелена, ані юдея, обрізання та не обрізання, варвара, скита, раба, вільного, — але все та в усьому — Христос!»

От редакции. Мы к этому как-то не привыкли, но письмо председателя Госкомитета по делам национальностей и миграции Геннадия Москаля депутату Олегу Тягнибоку носит не официальный, а по-человечески доверительный характер. И это очень хорошо... Плохо другое. Если судить по высказываниям О.Тягнибока, сделанным в его интервью газете «Сільські вісті», он считает, что никого ничем не обидел. «Мне не за что извиняться в данной ситуации», — поведал Тягнибок корреспонденту.

Между тем напомним фразу, сказанную этим депутатом во время митинга 17 июля в память бойцов УПА: «Вони не боялися, як i ми зараз не маємо боятися, вони взяли автомат на шию i пішли в тiї ліси, вони готувалися i боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидовою i з іншою нечистю, яка хотіла забрати в нас нашу українську державу... Треба віддати Україну, нарешті, українцям. Отi молоді люди i ви, сивочолі, оце є та суміш якої найбільше боїться москальсько-жидiвська мафія, яка сьогоднi керує в Україні».

Здесь, конечно, можно было бы напомнить расшумевшемуся депутату, что никаких еврейских военных соединений, которые пытались бы захватить Украину, никогда в природе не существовало. Наоборот. До Второй мировой войны на территории Ивано-Франковщины проживало 200 тысяч евреев. В своем основном большинстве они были зверски уничтожены нацистами и их подручными из числа местных полицаев. И сегодня в этом регионе Украины евреев практически не осталось. Однако никогда евреи не обвиняли в этом украинский народ, сознавая, что у бандитов нет национальности.

Знает ли об этом Тягнибок? Должен знать! Да только, как видим, не интересны депутату реальные факты, если они мешают ему пытаться удержаться на политической волне с коричневой пеной.

А тем временем, 30 июля Прокуратура Ивано-Франковской области возбудила уголовное дело в отношении Олега Тягнибока по признакам преступления, предусмотренного статьей 161 части 1 Уголовного кодекса Украины, за разжигание национальной вражды и унижение национальной чести и достоинства.

СО СВОИМ УСТАВОМ — В ЕВРОПУ?

Поддержка некоторыми зарубежными изданиями антисемитских сил в Украине сегодня стала одним из серьезных факторов развития в ней антисемитизма. Наличие зарубежных покровителей у таких структур, как МАУП, дает им поддержку и придает дополнительные силы.

К сожалению, одним из покровителей антисемитов сегодня выступает интернет-издание «Укрцентр», которое заявляет о себе как о сайте украинской общины в Великобритании. На данном сайте в этом году регулярно публикуются профашистcкие и антисемитские материалы, и это несмотря на то, что в Европе, в отличие от СНГ, такая деятельность уголовно наказуема.

12 июля на имя главного редактора «Укрцентра» было направлено специальное письмо от имени редакции британской газеты «Достижения». В нем представители сайта, публиковавшего и ранее антисемитские опусы в разделе «Жиды в Украине», были предупреждены британской общественностью о незаконности подобных публикаций на территории Великобритании. Несмотря на это, 26 июля на сайте появились очередные антисемитские материалы уже во вновь открытом подразделе «Клуб не-гоя». В разделе были помещены статьи известных украинских «антисемитов»   Г .Щекина («Сионизм: идеология Ubermenschen»), В.Яременко и другие материалы. Руководство сайта продолжает свою «дискуссию по еврейскому вопросу», несмотря на поступающие предупреждения со стороны правоохранительных органов Великобритании.

Видимо, некоторые украинские эмигранты пытаются перекроить под себя Европу, предпринимая активные усилия, перечеркивающие успехи украинского имиджа, подобного победе на Евровидении-2004 певицы Русланы.